Психолого-педагогічні рекомендації батькам
- Любіть свою дитину такою, якою вона є, не за її досягнення та успіхи.
- Ніколи не порівнюйте її з іншими дітьми. Не хвилюйтеся, якщо інша дитина може робити те, чого ваша поки що не вміє. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і стала сьогодні).
- Не слід постійно турбуватися про дитину, намагатися повністю оберігати її від можливих небезпек, які часто придумані вами. Сподівайтесь, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі. Наслідування дорослим - важливий елемент у вихованні. Воно допомагає розвинути працелюбність і самостійність. Якщо ви, стираючи пил, дасте ганчірку синогві, він також працюватиме. Якщо миєте підлогу, запропонуйте доньці маленьку щіточку, і вона допоможе вам. Наслідуючи дорослих, діти починають вважати себе повноправними членами сім'ї і стають відповідальнішими.
- Не сваріть, а тим більше, не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте її почуття і думки. На скарги з боку оточуючих відповідайте: "Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему".
- Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками і дорослими. Щиро цікавтесь її думкою, тільки таким чином ви зможете сформувати у неї правиьлну життєву позицію.
- Постійно спілкуйтесь з дитиною. Стосунки з дитиною мають будуватися на довірі. Нехай вона розповість вам, як провела день, з ким гралась, що відбувалось в школі і так далі. Слухайте уважно, запитуйте, щоб дитина відчувала, що це вам дійсно цікаво.
- Допомагайте дитині виконувати те, чого вона не вміє робити сама. Ніколи не уникайте від виконання її прохання, говорячи: "Я теж цього не вмію робити".
- Ніколи не бийте дитину - це хибний метод виховання. Ним ніби вчити її: "Якщо ти розгніваний - бий, не думаючи". Дорослі застосовують його, коли не можуть або не хочуть знайти мирний шлях уладнати конфлікт. У більшості випадків не дає бажаних результатів, а лише робить дитину агресивною. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.
- Не розхвалюйте дитину, але й не забувайте її заохочувати, коли вона цього заслуговує. Головне - оцінити зусилля дитини, а не хваліть її саму, характер. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю, а не відкуповуйте такими заохоченнями, як купівля нової іграшки або солодощів. Пам'ятайте, що похвала, як і покарання, має відповідати вчинкові. Реакція дитини на перебільшену похвалу частіше така: "Якщо вони думають, що я такий розумний, хоча і зробив мало, то вони дурні".
- Навчіть дитину робити аналіз своїх помилок і результат роботи над ними.
- Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час для харчування, сну і виконання домашніх завдань, прогулянок і відпочинок має відповідати цьому розпорядку.
- Не намагайтесь все зробити за дитину, дайте їй певну свободу, аби вона могла відкрито діяти. Пам'ятайте, що дитина потребує не стільки самостійності, як рава на неї.
- Проводьте разом з дитиною вільний час. Заохочйте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте і обговорюйте її думку.
- Допоможіть дитині розвинути ї здібності.
- Не будуйте взаємостосунки на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, то запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент поважного ставлення до вас тепер і в майбутньому.
- Будьте терплячими стосовно вашої дитини. Намай\гайтея відповідати на всі її запитання і ніколи не кажіть, що вона багато запитує.
|