Комунальний заклад освіти "Покровський ліцей" Покровської селищної ради Дніпропетровської області
MENU

Вірші Ганжі О. "Актеру жизни", "Дим"

Актеру жизни 

Обман, предательство, измена

В твоих глазах, в моей душе.

И в жизни ты стоишь на сцене

Где наигрались мы уже.

Не плачь, ведь я тебе не верю,

Слезами ты испортишь грим,

Стучись…Тебе откроют двери,

Уже  придуман псевдоним…

Построен  мир из декораций-

Туда актеров напусти.

И так живи. В мире абстракций

Но без меня. Забудь. Прости…

Ты проживешь. Красиво. Славно.

С тобой поклонники всегда,

Но почему-то грустно…Странно?

Уходит время в никуда...

И  ты уйдешь. Тебя забудут,

Останется твоя игра.

Пусть псевдоним запомнят люди,

Но твое имя – никогда.

                                                              ДЕКАБРЬ 2008

Дим

Дим…Ти бачиш.Хтось сидить навпроти

І нервово струшує сигару.

Ти не любиш це.Але не проти,

Мовчки дістаєш стару гітару…

 

Порожнеча…Знову погляд той

Викликає почуття провини,

Ніби за прозорою стіной

Ти живеш. Вже не одну годину..

 

Пропонуєш каву…Він не хоче,

Попіл на столі тебе дратує.

Не ховай свої невинні очі,

Не кажи нічого…Не почує…

 

Сірий дим…І холод за вікном,

Темряви боїшся, як дитина…

Вже не страшно.Поруч за столом

Він сидить.Ріднесенька людина

 

Це омана.Ніби хід піару,

Дешево.Немов плітки подружки.

Обережно відкладеш гітару,

І дістанеш тест…Де є дві смужки…

 

Знову тиша…Тільки вже не так,

Знову погляд.Не такий вже рідний

Відчуваєш сліз солоний смак

Що зникає в попільничці мідній…

 

Розіллється кава на столі,

Упаде гітара на підлогу.

І ніхто.Ніхто на цій землі

Не прийде тобі на допомогу…

 

Тільки він триматиме в руках

Те, що ти ненавидиш . Сигару.

У твоїх очах помітить страх,

Ніби ти побачила примару…

 

Через сльози щось сказати хочеш,

Але він помовчати прохає…

Лиш підійде й тихо прошепоче

-Все скінчилось…Я тебе не знаю…

 

Сірий дим лишиться в коридорі,

І на кухні попіл дотліває,

Ми самі творці своєї долі,

Та як бути далі – ще не знаєм…

 

Ти його самотньо із вікна

Проводжаєш поглядом востаннє

Через що лишилася сама?

Вірила, що то було кохання…

 

Ти не зможеш повернути час,

Просто стій. Дивись в зимове небо,

І живи.Немов останній раз,

Є тепер для кого жити. Треба…


Категорія: Поезії | Додав: admin (27.10.2011) | Автор: admin з дозволу автора
Переглядів: 703 | Теги: Ганжа, актор, Оксана, Любов, кохання, дим | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: